Сторінка вчителя

  

Учитись важко, а учить ще важче, 

Але не мусиш зупинятись ти,

Як дітям віддаси усе найкраще,

То й сам сягнеш нової висоти.

                                 П. Сингаївський

БУДЕМО ЗНАЙОМИТИСЯ:  

Сиромятнікова Юлія Олександрівна

Учитель початкових класів Прилуцької ЗОШ I - III ст. № 9  

     Закінчила Прилуцьке педагогічне училище імені І. Я. Франка - 1997р., філологічний факультет Ніжинського педагогічного університету   імені Миколи Гоголя - 2000 р.

      З 2000 року працюю в ЗОШ I – III ст. № 9. Спочатку вчителем української мови в початкових класах, потім  вихователем групи продовженого дня. З 2007 року – вчителем початкових класів.

Стаж роботи - 24 роки, спеціаліст вищої категорії.

В дитинстві ніколи не сумнівалася, яку професію оберу у майбуньому. Обрала - не помилилася.

Я щоранку заходжу в клас

На дитячих обличчях - усміх.

Що я варта діти, без вас? 

Ви - натхнення моє, мій успіх.

Рік за роком минають роки, 

Але й досвід приходить з літами. 

Що я варта без вас, малюки?

Я безмежно люблю вас, я з вами

Щоб любові вогонь не згас, 

Щоб віддать дітям серце і душу,

Я щоранку заходжу в клас, 

Я - учитель, я вчити мушу!

     Я - вчитель… Ці два слова змушують мене зазирнути у власну душу, подумати про себе, свій вибір, життєву позицію…

     Я - вчитель… Ці два слова в дитинстві сплітали легке мереживо мрій про майбутню професію. Дитяча уява малювала яскраві картинки шкільного життя, в якому чільне місце займали учнівські зошити, оцінки, класні журнали…

     Я - вчитель… Скільки сумнівів і внутрішньої боротьби було на початку професійного становлення. Бути чи не бути?... Якою ціною?... Чи зможу я бути цікавою для своїх учнів?... Чи вистачить мені сил та енергії йти в ногу з часом?...

     Пошуки, сумніви, тривога поступово змішались із блиском дитячих очей, захоплюючими вигуками радості, спільними успіхами, набутим досвідом, цікавим спілкуванням…

      Нарешті!  Я - вчитель! Я - педагог і особистість. Моя робота вимагає від мене високої відповідальності. Мої учні надихають мене на активний пошук. Тепер це стан душі, спосіб життя, можливість завжди бути в центрі подій, шанс надовго залишатися молодою, активно діяти… Це ж так просто: жити в гармонії з собою, з оточуючими, любити себе, свою професію, людей навколо.   Головне – завжди пам’ятати, що ти – Людина!